Національний репозитарій академічних текстів -

ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ СТУДЕНТАМИ-МЕДИКАМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яноша Коллара «Використання віртуальної реальності для зміни ставлення студентів-медиків до літніх пацієнтів».

У ній зазначається, що навіть п’ятихвилинна вправа у віртуальній реальності здатна суттєво змінити розуміння студентами досвіду пацієнтів із деменцією та сформувати співчуття до них. «Якщо хочеш мене навчити, то звертайся до мене» – ця думка надихнула автора у використанні програми віртуальної реальності для роботи зі студентами. Експериментальне навчання на порядок ефективніше, ніж отримання знань із підручників. Віртуальна реальність (яку студенти сприймають як сучасний метод та цікавий досвід) може надати молодим людям унікальний досвід, щоб подолати упереджене ставлення до людей з деменцією та розвинути емпатію.

Детальніше: http://surl.li/ttfto, http://surl.li/ttfuc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-20

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА КРАЩІ НАУКОВІ РОБОТИ У 2024 РОЦІ

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття чотирнадцяти премій у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук для молодих учених і студентів ЗВО за кращі наукові роботи.

Премії присуджуються окремим авторам або авторським колективам за наукові роботи або серії наукових робіт з єдиної тематики, а також за відкриття та винаходи. Участь у конкурсі можуть взяти наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ віком до 35 років включно, студенти закладів вищої освіти, а також студенти та аспіранти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах й закладах вищої освіти України. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 грудня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ttdxd

Фото: логотип НАНУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-20

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО РОЗВИТКУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу».

Закон від 23 квітня 2024 року
№ 3642-IX прийнято з метою розширення можливостей здобувачів вищої освіти формувати індивідуальні освітні траєкторії. Також він розширює автономію закладів вищої освіти у розробленні та реалізації освітніх програм. Цим актом вносяться відповідні зміни до законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про відпустки». Зокрема, додано визначення поняття «індивідуальна освітня траєкторія здобувачів вищої освіти» як персонального шляху реалізації особистісного потенціалу здобувача вищої освіти, що ґрунтується на виборі здобувачем вищої освіти освітніх програм, суб’єктів освітньої діяльності, що їх реалізують, форм і строку здобуття освіти, освітніх компонентів. У вищій освіті індивідуальна освітня траєкторія включає, зокрема, послідовність здобуття освітніх кваліфікацій, академічну мобільність, визнання результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти тощо. Індивідуальна освітня траєкторія формується здобувачем вищої освіти з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду». Також Закон розширює практику міждисциплінарних освітніх програм на всі рівні вищої освіти, врегульовує питання освітньої кваліфікації, академічних та професійних прав випускників таких програм. Набрання чинності Закону відбудеться 16 серпня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ttdtd, http://surl.li/ttdsq, https://osvita.ua/vnz/92125/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-20

ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ

На онлайн-платформі «Голоси експертів» Європейської асоціації університетів опублікована стаття Манфреда Крафчика «Ми можемо використовувати штучний інтелект, щоб розвивати людський інтелект і просувати наші університети уперед».

В основу статті покладене питання «Чи можуть університети вийти за межі нинішніх дискусій щодо руйнівного впливу штучного інтелекту на вищу освіту та скористатися цією (вимушеною) можливістю щоб переосмислити свою роль у суспільстві майбутнього?». Манфред говорить, що відповідь на це питання може бути непростою і навіть болісною. Разом із тим, необхідні безпрецедентні дії для глибокої зміни у сучасних інституціях та наукових дисциплінах з огляду на наступні моменти. ШI не обмежується STEM – це виклик стоїть перед кожною дисципліною. Відповідно потенціал ШІ, окрім простого підвищення ефективності, може бути реалізований через глибокі якісні зміни дисциплін і всього освітнього процесу. Чи є ШІ наступним рівнем екстерналізації знань? Слід використовувати розширені можливості для дослідження нових рівнів складності та глибини опанування базових основ відповідних дисциплін. Необхідно інвестувати у захист закладів освіти, зміцнюючи компетенції штучного інтелекту для студентів, викладачів і дослідників, а також адміністративного персоналу, щоб підвищити їх компетентність щодо ШІ та зберегти (або навіть збільшити) при цьому цифровий суверенітет. І, нарешті, потребою нинішнього часу є розширення фундаментальних та прикладних досліджень щодо інтеграції ШІ до найвищих етичних і наукових стандартів.

Детальніше: http://surl.li/ttexb

Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам

2024-05-20

ОЕСР: РАМКИ ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ НОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Рамки випереджувального управління новими технологіями» із серії «Доповіді ОЕСР про науку, технології та промисловість».

У ньому наголошується, що нові технології можуть сприяти безпрецедентним досягненням у галузі охорони здоров’я, енергетики, клімату, продовольчих систем і біорізноманіття. Однак ці технології та їх конвергенція іноді несуть на собі ризики для конфіденційності, безпеки, справедливості й прав людини. Ця двоїста природа новітніх технологій вимагає реалізації політики, що здатна добре прогнозувати збої та забезпечувати цільовий розвиток технологій для економічного процвітання, стійкості, безпеки і сталого розвитку, створювати довгостроковий потенціал ефективного формування інновацій. Пропонований підхід до «випереджувального управління технологіями» охоплює п’ять взаємозалежних елементів та пов’язаних з ними інструментів управління: упровадження цінностей в інноваційний процес; поліпшення прогнозування й оцінювання технологій; залучення зацікавлених сторін та суспільства; гнучке й адаптивне регулювання; зміцнення міжнародного співробітництва у сфері науки та нормотворчості.

Детальніше: http://surl.li/ttcfv, http://surl.li/tjhqs, https://doi.org/10.1787/0248ead5-en

Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-05-20

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

Національна академія наук України оголосила конкурс 2024 року на здобуття премій видатних учених України.

Національна академія наук України оголосила конкурс 2024 року на здобуття премій видатних учених України.

Йдеться про премії імені О.І.Ахієзера (у галузі теоретичної фізики та фізики плазми), О.О.Богомольця (фізіологія та патофізіологія), О.І.Бродського (теорія хімічної будови, кінетики і реакційної здатності), В.Є.Лашкарьова (фізика напівпровідників та напівпровідникового приладобудування), В.М.Глушкова (кібернетика, загальна теорія обчислювальних машин і систем), О.М.Динника (механіка і машинобудування), М.М.Доброхотова (металургія та матеріалознавство), Д.К.Заболотного (мікробіологія, вірусологія, епідеміологія), А.Ю.Кримського (сходознавство), А.Ф.Прихотько (лазерна фізика, оптика та кристалографія), Є.К.Лазаренка (мінералогія, кристалографія і петрографія); Ю.О.Митропольського (теорія диференціальних рівнянь, динамічних систем та нелінійних коливань), М.В.Остроградського (математика та математичні проблеми механіки та фізики), О.О.Потебні (мовознавство, філософія, мова та народна творчість), К.Д.Синельникова (ядерна фізика), В.І.Трефілова (фізика міцності і пластичності матеріалів), М.І.Туган-Барановського (економіка); М.Г.Холодного (ботаніка, фізіологія та екологія рослин), В.М.Хрущова (електроенергетика та електротехніка), Д.Ф.Чеботарьова (геронтологія та геріатрії), Ф.І.Шміта (мистецтвознавство і культурологія), Є.П.Федорова (теоретична та прикладна астрономія), М.К.Янгеля (прикладна і технічна механіка та ракетно-космічна техніка), Ф.Г.Яновського (терапія, клінічна бактеріологія та імунологія). Взяти участь у конкурсі можуть дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України; колективи авторів, які виконали запропоновану на здобуття премії роботу (наукові праці мають бути опубліковані не раніше, ніж за 6 місяців до висунення претендентів та не більше, ніж за 5 років). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/tsuzs

Фото: НАНУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-17

КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано посібник «Керівні принципи регулювання цифрових платформ: багатосторонній підхід до забезпечення свободи вираження думок і доступу до інформації».

У ньому наголошується, що захист свободи вираження думок і права на доступ до інформації й протидії дезінформації вимагає системного комплексного підходу за участю багатьох сторін. «Керівні принципи…» містять пояснення щодо обов’язків, відповідальності й ролі держав, цифрових платформ, міжурядових організацій, громадянського суспільства, засобів масової інформації, наукових кіл, технічного співтовариства та інших зацікавлених сторін у справі створення середовища, в основу якого покладена свобода вираження поглядів і доступ до інформації. Документ є результатом глобальних консультацій, в рамках яких отримано понад 10 тис. коментарів зі 134 країн світу.

Детальніше: http://surl.li/tsftv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЮНЕСКО #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-17

ОЕСР: ЕКСПЕРИМЕНТИ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Експерименти у сфері регулювання: гнучке просування вперед» із серії «Керівні документи ОЕСР з державного управління».

У ньому йдеться про те, що тестування нових продуктів, послуг або регуляторних підходів, тобто експерименти з регулювання є надзвичайно цінними. На цьому наголошують Рекомендації ОЕСР щодо гнучкого регуляторного управління для використання інновацій, видані у 2021 році. За умови належного використання та у поєднанні з іншими підходами та забезпеченням регуляторного співробітництва, регуляторні експерименти можуть покращити адаптивне навчання, узгодженість політики та доказову базу для регуляторної діяльності, упровадження та адаптації відповідних заходів, що призведе до більш ефективної та результативної державної політики у цій сфері. Документ допомагає урядовим інституціям конструктивно експериментувати у сфері регулювання. У ньому представлені ключові концепції, надане визначення та описані складові елементи експериментування, його чинники, вимоги до ефективного управління.

Детальніше: http://surl.li/sshvi, http://surl.li/sshvn, https://doi.org/10.1787/f193910c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-05-17

КОЖЕН ДОСЛІДНИК МАЄ ЗНАТИ ПРО СИНТЕЗ ДОКАЗІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алессіо Беллато «Чому кожен студент (і дослідник) повинен знати про синтез доказів».

У ній йдеться про те, що здатність збирати, узагальнювати та аналізувати дані особливо важлива для студентів і дослідників у сферах медицини та охорони здоров’я (включаючи психологію), оскільки робота у цих сферах безпосередньо впливає на життя та благополуччя багатьох людей. Автор пояснює, що таке «синтез доказів» та як цьому навчитись. Він зазначає, що в епоху, коли фейкові новини, фотографії та відео, створені штучним інтелектом, наповнюють цифровий світ, здатність розпізнавати, що є дійсними та надійними доказами (а що ними не є), – стає все більш важливою. Студенти та дослідники повинні вміти аналізувати дані з багатьох джерел, узагальнюючи докази, щоб дійти до коректних адекватних обґрунтованих і підтверджених висновків й надалі використовувати їх у своїй роботі. Синтез доказів являє собою процес систематичного відбору, узагальнення та оцінювання даних з багатьох джерел. Він передбачає збір даних із минулих досліджень, щоб зробити висновки, оцінити (підтримати чи спростувати теорію), виявити прогалини у дослідженнях, які необхідно усунути, перш ніж можна буде зробити переконливі висновки. Синтез доказів може здійснюватися за допомогою системного або несистемного підходів, а зображення у ньому використовуються для узагальнення даних, щоб отримати більш широку картину та відповісти на запитання. Алессіо Беллато наголошує, що знання про синтез доказів надає переваги як студентам, так і викладачам, оскільки демонструє їх навички проведення якісних досліджень, розширяє можливість бути залученим до творчих колаборацій.

Детальніше: http://surl.li/truvk, http://surl.li/truvp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-16

TIMES HIGHER EDUCATION YOUNG UNIVERSITY RANKINGS 2024

Опубліковано рейтинг молодих університетів Times Higher Education Young University Rankings 2024.

Опубліковано рейтинг молодих університетів Times Higher Education Young University Rankings 2024.

Він охоплює найкращі університети світу, засновані не більше, як 50 років тому. Визначення найкращих базується на тих самих показниках ефективності, що й флагманський рейтинг THE World University Rankings, але вагові коефіцієнти для «новачків» скориговані у бік зниження ваги чиннику «репутація». Університети оцінюються за їх основними місіями – викладанням, дослідженнями, передачею знань і міжнародною співпрацею. Цьогорічний рейтинг охоплює 673 університети. У числі кращих українських закладів вищої освіти знаходяться Сумський державний університет, Університет Григорія Сковороди у Переяславі, Харківський національний університет внутрішніх справ, Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», Університет Короля Данила.

Детальніше: http://surl.li/trpyd, http://surl.li/trpzg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-05-16